Таємниці Вермеєра (частина 1)
Один із найвідоміших з нині живих художників – Девід Хокні (David Hockney) свого часу випустив книгу, в якій висунув припущення про те, що Ян Вермеєр (Johannes Vermeer), як і багато художників 17-го століття, використав камеру обскуру для створення своїх надзвичайно реалістичних полотен. Але як дізнатися, чи це можливо взагалі, і чи достатньо професійного використання оптичного пристрою для того, щоб писати справжні шедеври, і якщо так, то як саме він допомагав художникам? На це питання і вирішив відповісти винахідник із Техасу Тім Дженісон (Tim Jenison), про історичний експеримент якого зняли документальний фільм ілюзіоністи Пенн та Теллер (Penn & Teller). Саме вони зафіксували на плівці усі етапи підготовки та здійснення амбітного задуму Дженісона – повністю повторити картину великого голландця, спираючись лише на технології та не маючи жодного художнього досвіду.
В історії мистецтва Ян Вермеєр є майже такою ж таємничою і незбагненною фігурою, як Вільям Шекспір у літературі. Прийнятий до місцевої голландської гільдії художників у 1653 році у віці всього 21 року, Вермеєр раніше не значився в учнях в жодного художника. Тим не менш, він відразу починає писати шедеври в неймовірній, фотографічно точної манері. Ця загадкова поява Вермеєра на сцені історії мистецтв породила безліч чуток про те, що художник використовував при написанні картин оптичний прилад, що допомагав йому створювати свої твори. Однак досі романтичний світ мистецтва залишався непохитним у своїй вірі, що навіть якщо загадковий прилад і існував, лише геній майстра та його разюче-точне око створили ті чудові шедеври, які ми можемо зараз спостерігати.
58-річний Тім Дженісон із Техасу нічого не знав про галас навколо картин Вермеєра. Він спокійно жив у своєму місті, де заснував компанію NewTek, зробивши стан на винаході апаратного та програмного забезпечення для виробництва відео. У вільний час він працював бляхарем, будуючи гігантські моделі літаків та бойових роботів. Все змінилося 2002 року, коли одна з його дочок, тоді ще студентка університету род-айлендської Школи Дизайну, порадила йому почитати «Таємні Знання» («Secret Knowledge») Девіда Хокні. Ідея оптичного устрою, завдяки якому можна самостійно написати шедевр живопису запала в серці Тіма, який усе життя працював із відтворенням та маніпулюванням візуальними образами. Саме його досвід, завдяки якому Дженісон точно знав нюанси того, як бачить картинку наше око, і як її відображає камера, підказав винахіднику, що Хокні, можливо, має рацію. Тоді бляхар Тім Дженісон вирішив повністю відтворити одне з полотен Вермеєра, сконструюючи аналог оптичного апарату, який міг би використовуватися в 1600-х роках, і точно відтворивши сцену однієї з картин художника у своїй майстерні. Підготовка проекту зайняла 5 років. Насамперед, Дженісон відвідав Амстердам, щоб особисто побачити шедеври Вермеєра. “Я ніби прозрів, перше, що кинулося мені у вічі – фотографічні відтінки на його картинах. Вермеєр малював такі кольорові нюанси, які його око просто не могло бачити”, - розповідає техасець.