Таємниці Вермеєра (частина 2)
Після цього Дженісон знову і знову їздив на батьківщину художника. Він навчився читати голландською, вивчив всю літературу, присвячену оптиці та інженерній справі того часу, заплатив за переклад ще більш старих латинських текстів з цієї теми. У результаті йому вдалося зрозуміти, як саме працює цей апарат: реальне зображення проектувалося на полотно або папір за допомогою лінзи і розташованого під певним кутом дзеркала. Причому спроектоване зображення було досить яскравим і чітким для того, щоб відтворити його на папері. Така проекція дозволяє створювати малюнок, точно повторюючи колірні нюанси зображення, що проектується, не даючи художнику помилитися. Першим експериментом Дженісона стало перенесення на папір чорно-білої фотографії свого батька. За п'ять годин копіткої роботи, винахідник отримав точну копію фотографії, створену ним – людиною, яка ніколи раніше не брала кисть у руки.
Цей експеримент показав, що застосування оптики може гарантувати точне перенесення на папір зображення, незалежно від художніх здібностей, що малює. Наступним етапом підготовки стало точне відтворення інтер'єру, зображеного на полотні голландського художника "Урок музики" (The Music Lesson). Дженісон особисто створив з дерева точну копію клавесина 15-го століття, покривши хитромудрим різьбленням всю його поверхню. Також були найняті актори, одягнені в точні копії костюмів героїв картини Вермеєра, які позували художнику-початківцю. Навіть освітлення приміщення було точно відтворено. Вікно кімнати було розташоване під таким же кутом до сонця, як і майстерня Вермеєра в Дельфті (Delft), а за вікном був зведений фальшивий фасад голландської будівлі, що стояла з іншого боку каналу, навпроти будинку художника. Процес роботи виявився набагато більш трудомістким, ніж передбачав Дженісон. З'ясувалося, що сучасні лінзи не підходять для відтворення зображення камерою обскура. Винахіднику та їх довелося робити своїми руками, вивчивши технологію плавлення та шліфування скла 17-го століття. Для палітри були використані лише пігменти, доступні художникам у 1600-х роках, деякі з них Дженісон сам видобував із мінералів.
Вкрай трудомістким виявилося створення самого зображення – воно зайняло рівно 100 днів, від першого до останнього мазка. Як зізнався сам експериментатор, він так втомився, що покинув би все, якби не створення фільму. 2400 годин відзнятого відео, в результаті перетворилися на 80-хвилинну стрічку, названу Вермеєр Тіма (Tim's Vermeer). Документальну картину буде випущено компанією Sony у лютому наступного року. Дженісон створював зображення за окремими фрагментами, що проектуються на полотно. Витративши 8 місяців створення абсолютної копії кімнати і умов освітлення, тепер винахідник міг дивитися картину Вермеера і спирався лише те, що бачив собі. Шляхом спроб і помилок він підбирав кольори, починаючи з найпростіших елементів картини. Його дочка трохи допомогла горе-художнику з технікою нанесення мазків, але, як каже сам експериментатор, на початку шляху його робота виглядала жахливо, зате до кінця проекту – останнім етапом був килим – його техніка була дуже непогана. "Але це не означає, що я можу сісти і намалювати, що завгодно, без оптики", - зі сміхом каже Дженісон. Коли Тім Дженісон розпочинав свою роботу, він на 80% був упевнений, що Вермеєр використав камеру обскуру. Коли винахідник закінчив свій експеримент, його впевненість зросла до 90%. Дослідження Дженісоном оригіналу картини за допомогою хірургічних лінз підвищило його впевненість до 95%.
Але були ще 5%, які сильно бентежили експериментатора - це був контраргумент, який на противагу теорії Хокні. Якщо Вермеєр використовував такий складний оптичний прилад, як йому вдавалося зберігати це таємно? Чому не збереглося жодних свідчень чи описів цього факту? Суть заперечення ідеї, що Вермеєр винайшов і використовував оптичний прилад, крім технічних та історичних питань, полягає в тому, що це знищує наше почуття благоговіння перед генієм художника. Всі великі художники за всіх часів використовували нові інструменти та технології, але не кожна людина, яка володіє технологіями, може створювати шедеври. Більшість людей хочуть вірити в магію, в те, що художники є надприродними істотами, а не просто звичайними людьми, що володіють технікою і технологією. Експеримент Тіма Дженісона, безумовно, переверне світ мистецтва, але сам винахідник каже, що зрозумів одну річ – художник може користуватися будь-якими технічними досягненнями, але це не змінить того, що для створення шедевра потрібна неймовірна кількість зусиль та таланту.