Творчість Тенірса Давида
Стиль Тенірса Давида більше відповідав смакам середнього стану, його сучасники його наслідували, робили копії. Він був найпопулярнішим художником Південних Нідерландів.
Народився він у Антверпені у 1610 році, у родині художника Давида Тенірса Старшого. Перші уроки малювання він брав у свого батька, а вже у 23 роки юнак був прийнятий до гільдії художників Антверпена. У 1637 році Давид одружився з Анною Брейгель, дочкою художника Яна Брейгеля, свідком на весіллі був Пітер Пауль Рубенс. Старанно працюючи Тенірс досяг високої досконалості в копіюванні Тиціана і Веронезе. Біографи Тенірса запевняють, що нагода допомогла відкрити самобутність його таланту як художника. Якось, забувши вдома гаманець, він не зміг розрахуватися за нічліг. Давид швидко накидав чудовий етюд із видом з вікна. Проїжджий англієць негайно дав за нього чималу суму. Швидкість взагалі була властива пензля Тенірса. Якщо інші жанрісти кілька днів виписували якусь деталь своєї картини, він рідкісну картину писав понад два дні. В основному він писав жанрові сцени і був близьким із чудовим голландським художником Адріаном Браувером, але творчість Тенірса відрізнялася більш сатиристичним зображенням подій, так він любив зображати свята, гулянки. Так Багату людину ведуть у пекло, художник часто зображував селян під час їхнього дозвілля, відпочиваючими і веселими, а також сцени селянської праці.
Глядач може оцінити всю винахідливість Тенірса у різноманітності поз, поворотів, у різноманітності жестів. Так само в картинах Тенірса присутня мораль, наприклад, свиня, що риється в землі, це натяк на непомірність, символ покірності і смирення це вівця. Деталь, яка зустрічається у Тенірса, це панове, що спостерігає за тим, що відбувається. Ця тема - протиставлення двох станів, набуває у Тенірса особисте звучання. Він не отримав звання дворянина, хоча все життя прагнув цього.
Помер Тенірс у Брюсселі 25 квітня 1690 року у віці вісімдесяти років, самотнім та частково забутим.